Видатні досягнення хлопців у регаті в Поукіпзі 1937 р. найкраще відображені у статті «Екіпажі Вашингтона знову здобувають абсолютну перемогу в регаті на Гудзоні», НЙТ, 23 червня 1937 р. Роял Брогем описує вечір, коли хлопці розійшлись різними шляхами, в статті «Ульбріксон планує прибуття на 5 липня», ПІ, 23 червня 1937 р.
Вислів Герінга «Єдине, чого поки бракує» можна знайти у Ширера «Злет і падіння Третього Рейху» (с. 300). Коментар анонімного американця узятий із лякаючого твору довоєнної пропаганди Стенлі МакКлатчі «Подивіться на Німеччину: в серці Європи (Берлін: «Генріх Хоффманн», 1936). Для детальнішої інформації про прийом, який отримав фільм Ріфеншталь «Олімпія», див. Баха «Лені» (с. 196-213).
Багато деталей із подальшого життя хлопців узяті із серії некрологів. Див. онлайн-версію приміток для окремих цитат. Спогади Ульбріксона про день, коли він уперше ввів Джо в основну університетську команду 1936 р., розповідаються у Джорджа Варнелла «Спогади про університетську команду: Ел згадує основні моменти довгої, заслуженої кар’єри», СТ (без дати, вирізка в альбомі Джо Ранца). Деякі деталі подальшої кар’єри Ебрайта взяті з інтерв’ю Артура М. Арлетта з ним 1968 р. Веслування на честь десятирічних ювілеїв команди відображені у серії новинних статей і місцевих телевізійних передач відповідних років.
Є невелика, але примітна іронія долі у тому, що серед перших союзних військ, які перетнули річку Ельбу і зустрілися з російськими військами у квітні 1945 р., оточивши Берлін і остаточно визначивши долю Гітлера, була маленька група кмітливих американських хлопців, які веслували на захопленому німецькому гоночному човні.
Деніел Джеймс Браун відкрив у собі письменницький талант у п'ятирічному віці, коли його мати вперше прочитала йому книжку «Дені та динозавр». З того часу він присвятив усе своє життя літературі: отримав ступінь бакалавра англійської мови та літератури в каліфорнійському університеті у Берклі, а потім і магістра у UCLA.
Одна з найвідоміших книг Брауна «Під палаючим небом» була названа журналом Booklist однією з найкращих книг 2006 року та стала фіналістом Washington State Book Award.
«Диво в Берліні» — дві майстерно зшиті сюжетні лінії, написані талановитим оповідачем. Перша розкриває історію простих американських хлопців, які в один з найстрашніших періодів в історії США — Велику депресію — відвойовують своє право на гідне майбутнє.
Друга переносить нас до Німеччини, де Гітлер уже задумав свій найстрашніший план — Другу світову Перш ніж розв’язати війну, він прагне приспати ворога — показати, що Німеччина гостинна, вільна і мирна держава. Задля цього керівництво країни вирішує провести Олімпійські ігри 1936 року, куди, у складі збірної США з веслування, потрапляють наші герої.
Книга написана на основі реальних подій, розповідає про дружбу, вірність, незламність, відчайдушну боротьбу добра І зла. Та головне — проводить парелелі з сучасним світом, змушує задуматись над тим, що подібний сценарій може повторитися, або навіть уже повторюється сьогодні.
На сьогодні 18 країн отримали права на книгу, в світі Продано понад мільйон примірників.
Історія Олімпійських ігор та й спорту взагалі - це набагато більше і глибше, ніж очки, секунди і турнірні таблиці. «Диво в Берліні» яскраво ілюструє свій час, а також проводить жорстокі паралелі між століттями. Читаючи про Берлін-1936 мимоволі згадуєш Сочі-2014 і висновки накочуються самі собою. Втім, як би не здіймалися пекельні хвилі, той, хто хоче стати справжнім героєм, має гребти крізь «не можу» — аби перемогти!
...Переконлива... і дивовижно захопливз історія про тріумф
...Експресивна, кінематографічна історія... завдяки автору протистояння героїв зачаровують нас не менше, ніж легенда про найкращі Олімпійські ігри